Новое имя: Jerry Heil

21-летняя Яна известна под псевдонимом Jerry Heil. Девушка стала набирать популярность благодаря своим чувственным каверам на песни группы "Океан Эльзы". Сейчас она учится в Киевской музыкальной академии им. Чайковского, записывает влоги и планирует выпустить альбом.

Что говорят другие:

Денис Глинин, барабанщик рок-группы "Океан Эльзы":

"Должен сказать, что это одни из лучших каверов на "ОЭ"! На мой субъективный взгляд, конечно. Я бы даже вставил эту запись бонус-треком в альбом. Очень чувственно и красиво спето, до мурашек. Можно, конечно, разбирать и раскладывать все по полочкам с точки зрения техники, но в целом возникает легкое и приятное ощущение чистоты. Хочется слушать еще и еще, и это мне-то, после 22 лет в "ОЭ".

Яне необходимо бережно относиться к своему чудесному голосу и вдохновению, тогда у нее все получится".

Что говорит Яна:

"Насправді мене звуть Яна, а прізвище — Шемаєва. Історія псевдоніму Jerry Heil трохи дебільна. Завжди, коли запитують, хочеться розповісти щось цікаве, та насправді все дуже просто. Коли мені було 15 років, я створювала сторінку у "ВКонтакті" і тоді було модно не підписуватись своїм справжнім іменем. Назвала себе Jerry Mouse. А коли мені виповнилось 16, подумала, ну яка Mouse, я ж доросла жінка. Зайшла на сайт з американськими прізвищами і вибрала те, яке сподобалось найбільше. Ось така історія.

Я з-під Василькова, тому українська мова — результат довгих старань і страждань, бо там усі розмовляють суржиком. Це ніби паралельний всесвіт, в жодному іншому куточку країни так не розмовляють. Це треба просто почути... А може, й не треба. Коли я почала знімати відео, нормальна вимова виробилась сама собою.

Стабільно знімати відео почала у 2014 році, нещодавно якраз відсвяткувала 2-річний "ювілей".

Моїм кумиром на YouTube була Kate Clapp. Тому перші мої відео не музичні, а розмовні. Це такий сором, тому що я включала камеру і могла по півгодини дивитись у вікно — не знала, що говорити. Лише через деякий час дійшло, що музика — це те, чим я займаюсь і цікавлюсь з дитинства. Найліпший варіант — робити те, що вмієш.

Інколи здається, що я слухаю все підряд. Коли просять назвати улюблену музику — гублюся і не маю відповіді. Кожна пісня у плейлисті — це якийсь окремий жанр. Люблю Kodaline, нещодавно записала на них кавер. Найбільш улюблені — Keane і їхня пісня Summer Only We Know. Ще люблю Onuka, це таке відкриття, що ця талановита людина живе і творить у твоїй країні.

Були спроби піти на шоу "Голос" і "Х-фактор". Але ці походи на кастинги нічим хорошим не скінчились, хіба що досвідом. Проекти мене ніколи не цікавили, вони зсередини виглядають зовсім не так, як зовні, і я мала можливість у цьому впевнитись.

Кількість підписників на моєму каналі нещодавно перевалила за 17 тисяч. Здебільшого підписники з України.

Люди часто просять записувати влоги російською мовою, але я до цього не готова. Міняти україномовний канал, над яким довелося так довго працювати, — це буде кримінал проти самої ж себе. Хіба що якусь окрему рубрику завести.

Більшу кількість переглядів завжди збирають кавери, але нещодавно сталася дивна річ: хтось знайшов старе відео, на якому я озвучую смішні російські слова. Вони здебільшого забуті, бо зараз не лишилося якихось особливо смішних. Так-от, під цим старим відео зараз чомусь счинився бунт у коментарях. Російськомовні люди пишуть: "У нас нет таких слов! Это архаизмы! Что ты вот это...". Буквально місяць тому там було усього 5 тисяч переглядів, а за тиждень набралося ще 5.

Хотілось би, щоб YouTube зрештою став основним джерелом прибутку, та поки це можливо тільки у мріях. Блогери заробляють здебільшого на усяких колабораціях. До цього ще треба дорости, як морально, так і за кількістю підписників.

Популярність з'явилась після кавера на "Океан Ельзи". У той день в мене розривався телефон від повідомлень. Це кумедна історія: я якраз хворіла вдома і вже збиралась лягати спати, як раптом хтось прислав скріншот. Не одразу зрозуміла, що відбулося, весь наступний день відповідала на повідомлення і коментарі. Канал піднявся саме після цього відео. З музикантами "ОЕ" ми особисто незнайомі.

Зараз здебільшого пишу свою власну музику і, коли запрошують виступати з каверами, зазвичай відмовляюсь. Це не те, чим би мені хотілось займатись по життю.

Ми з приятелями працюємо над власним авторським проектом. Найближчим часом зможемо зробити перший реліз. Назву ще не придумали і постійно через це сперечаємося. Щодо стилю — там дуже багато всього намішано. Сподіваюсь, цей проект стане поштовхом для української музики, він буде дуже якісним. 

Не хочу, щоб мене розцінювали лише як кавер-виконавицю, бо це звучить як хобі. 

Нещодавно говорила із подругою, і вона сказала, що я щаслива людина. У мене якраз тоді був критичний період через навчання, коли зрозуміла, що воно не дає натхнення і результатів, які хочеться отримувати. А вона мене спитала, навіщо я з цього приводу взагалі переймаюсь, коли вже в 21 рік знаю, чим хочу займатись по життю і маю, чому себе присвятити. Потрібно знайти своє діло і вкладати у нього частинку себе кожен день.

Щоб бути щасливим, потрібно займатись улюбленою справою. Крапка".

Читайте также: От Шопена до Сен-Санса: Любимая классика поп-музыкантов.